Між іншим, непоганий гурт. Переслухав всі їхні альбоми, тому можу сказати більш-менш впевнено, що уваги вони варті. Зразу чув Lake of Tears, потім і Paradise Lost підтягнулись. Взагалі, дуже в них хітових треків багато ледь з не попсовими мотивами, але частка металу завдяки плотному і жорсткому саунду гітар в сукупності з часто екстремальним вокалом робить своє діло. В кожному альбомі можна знайти 3-4 пісні, які дуже лего лягають на слух. Єдине, що особисто мене розчаровує, стійкі асоціації з вищезгаданими шведами зразка середини - кінця 90-их. От чую там Лейк оф Тірс і все, зрада, бо знаю, що це Дарксід, а хочу, щоб були перші.